Историят

Руснаци на териториї нєшкайшей Сербиї жию вецей як 260 роки. У нашей богатей традициї 17. януар 1751. рок остал зазначени як окремни датум. Того дня Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици Мариї Терезиї и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ – Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Бул то официялни початок нєшкайшого Руского Керестура, найстаршого, найвекшого и найпознатшого места Руснацох у Войводини и Сербиї. Прето тот датум вибрани за нашо националне швето. Перши руски приселєнци поєдинєчно до Бачкей почали приходзиц уж штредком двацетих рокох XVIII столїтня, алє лєм єден попис зоз 1746. року шведочи о пребуваню векшого числа руских фамелийох недалеко од Керестура.

Їх насельованє було повязане зоз общима обставинами. По законченю периода австро-турских войнох 1739. року Габсбурґска монархия пришла на маєток плодних, алє цалком пустих територийох южней Угорскей. Теди принєшена одлука же би ше вони населєли и привредно обновели. Медзи народами хтори сцигли и пущели коренї на плодней войводянскей ровнїни нашли ше и Руснаци. Вони ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, зоз обласцох хтори ше нєшка находза у восточней Словацкей, Закарпатскей обласци України и Мадярскей. Под подобнима условиями, 15. мая 1763. року у Зомборе подписани докумет о насельованю ище єдного руского штредку – Коцура. По одредби тих контрактох колонисти по националносци мушели буц Руснаци (Ruthen-и) по статусу шлєбодни людзе, по вири грекокатолїки (унияти). Од вредних жительох тих двох бачких населєньох перших 350 фамелийох, як и нових приселєнцох зоз старого краю Горнїци (горнїх крайох Австро-Угорскей), з часом ше розвила национална заєднїца Руснацох у Войводини. У другей половки XVIII вику жительство спомнутих населєньох нєпреривно росло. Пре нєдостаток жеми цали XIX и початок XX столїтия бул у знаку висельованя Руснацох зоз Руского Керестура и Коцура на бачку и сримску ровнїну дзе символично зашате коло дзешец нови руски колониї.
Од початку присельованя Руснацох до Бачкей окремну улогу мала Грекокатолїцка церква. Грекокатолїки за свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, алє маю восточни обряд, хасную обичаї и церковнославянски кнїжки, а священїки маю право женїц ше.

Коло церковних општинох, хтори були фундамент новим руским колонийом, одвивал ше дружтвени живот заєднїци. У Руским Керестуре парохия основана 1751. року, а лєм два роки познєйше почина робиц и школа хтора ше нєшка може похвалїц зоз 255-рочну традицию. Року 1777. за шицких грекокатолїкох у тей часци Габсбурґскей монархиї основана епископия, чийо шедзиско було у Крижевцох.

Нєшка Руснаци у Войводини у церковней орґанизациї подпадаю под Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори хтори установени 2003. року. Його шедзиско у Руским Керестуре.
После Керестура и Коцура, найстарша руска колония настала у городским штредку у Новим Садзе дзе 1780. року основана и треца руска парохия у Бачкей. На маєток крижевского епископа у Шидзе Руснаци ше починаю насельовац 1803. року. По Револуциї 1848/9. року, наставаю нови колониї у Беркасове и у Вербаше а од осемдзешатих рокох XIX столїтия звекшує ше число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох. Наставаю и руски населєня у Бачинцох Бикич Долу и Сримскей Митровици. До Нового Орахова Руснаци ше населєли после Другей шветовей войни, а векше число припаднїкох нашей заєднїци ше почина зявйовац и у Суботици.

Попис зоз 1848. року гутори же руска заєднїца мала 8 500 души. По першим державним попису Кральовини СГС зоз 1921. року Руснацох було 20 383 а 1971. року у Югославиї було 24 640 Руснацох. На попису 2002 . року у Сербиї уписани 15 905 гражданеє, хтори ше вияшнєли як Руснаци, цо виноши 0,2 % жительства Републики Сербиї. Од шицких населєньох у хторих жию Руснаци, Руски Керестур и Коцур остали як два найвекши и найзначнейши руски центри. Керестур, населєнє зоз 6 000 жителями, зоз своїма образовнима, културнима и церковнима установами представя матку Руснацох у Сербиї. Коцур нешка ма коло 5 000 жительох од чого приблїжно 3 000 Руснаци.

По историйним походзеню Руснаци припадаю Восточним Славяном. У штреднїм вику назва Руснаци (Русини) ше хасновала за шицких жительох Києвскей Руси. През столїтия меняли ше гранїци и держави. У XIX столїтию тот етноним одредзовал шицких Восточних Славянох поданїкох Габсбурґскей монархиї хтори жили у Галичини и сиверовосточней Угорскей. Руснаци свой язик наволую руски, и пишу зоз кирилку. Хто зна руску бешеду, лєгко розуми шицки славянски язики, а окреме язики Карпатского ареалу. Руснаци у Сербиї вецей як єдно столїтиє, на своїм народним язику обявюю кнїжки. Язик Руснацох у Сербиї ше нєшка трима за наймладши литературни славянски язик. За тото Руснаци треба же би подзековали дїлу Гавриїла Костельника хтори народзени 1886. року у Руским Керестуре. Вон бул єден зоз найобразованших и найпознатших войводянских Руснацох – священїк, доктор филозофиї, универзитетски професор и писатель. Гоч найвекшу часц свойого бурйового живота препровадзел у Львове, пресудно уплївовал на културно-национални розвой войводянских Руснацох. Ище як ґимназиялєц, 1904. року млади Костельник публиковал Идилски венєц 3 мойого валала. Дїло написане на народней бешеди и представя фундамент уметнїцкей литератури при Руснацох у Войводини. Вон 1923. року составел и Граматику бачваньскорускей бешеди и на тот способ кодификовал язик терашнєй рускей заєднїци у Сербиї. Костельник творел на пейцох европских язикох и обявел вецей як двацец кнїжки. Тото цо витворел на руским язику постало фундамент култури и националного идентитета Руснацох у Войводини.

У бурйовитих пременкох до хторих пришло по законченю Першей шветовей войни, на Велькей народней скупштини отриманей концом 1918. року у Новим Садзе, кед преглашене присоєдиньованє терашнєй Войводини ґу Кральовини Сербиї, участвовал аж 21 представнїк зоз руских штредкох у Бачкей. Парох грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе Йован Хранилович, бул перши предшедаюци на Велькей народней скупштини.

Бачко-сримски Руснаци пошвидко после тей подїї зволали свою першу народну скупштину на хторей основали Руске народне просвитне дружтво – Просвита. Скупштина отримана 2. юлия 1919. року у Новим Садзе. Зоз твореньем першей югославянскей держави тота малочислена заєднїца доживює свойо културно-националне препородзенє. Материялно, окреме, подпомогнута и водзена з боку священства у тим периодзе Просвита видава школски учебнїки, кнїжки и часописи и орґанизує културни живот.

Од 1924. року починаю виходзиц Руски новини, а 1937. року дзецински часопис Наша заградка. Перши Руски календар вишол 1921. року. За двацец роки обявйованя вон витворел значну просвитну улогу при народу хтори ше углавним занїмали зоз землєдїлством, алє почитовал и писане слово. На бокох наведзених публикацийох розвивал ше литературни живот и вирастала нова ґенерация рускей интелиґенциї.

У Старим Вербаше 3. септембра 1933. року формовани Културно-просвитни союз югославянских Русинох (КПСЮР) хтори у априлу 1934. року порушує свойо новини Заря хтори виходзели по 1941. рок и за тот час пременєли даскельо назви.

После законченя Другей шветовей войни розвой рускей заєднїци предлужени, алє под другима условиями и зоз помоцу держави. Уж 1945. року обновює ше роботу Руских новинох под новим меном Руске слово. Новинско-видавательна установа Руске слово, зоз шедзиском у Новим Саду основана кед и истоменово новини. Публикує вецей часописи и едициї як цо то Часопис за литературу, културу и уметносц Шветлосц, Часопис за дзеци Заградка и Културно-политични часопис за младих МАК.

НВУ Руске слово, Завод за видаванє учебнїкох у Беоґрадзе – Оддзелєнє у Новим Садзе, Дружтво за руски язик, литературу и културу и други видавателє, як и Грекокатолїцка церква, на руским язику публиковали од 1945. року по нєшка вецей як 600 наслови кнїжкох.

Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох.

У Керестуре 1945. року формована перша руска Ґимназия хтора и нєшка роби. Кадри з тей ґимназиї ношителє векшини активносцох на общим розвою при Руснацох, а окреме у образованю и култури.
На Филозофским факултету у Новим Садзе 1981. року отворена Катедра за руски язик и литературу хтора нєшка ноши назву Оддзелєнє за русинистику. На нєй по 2009. рок дипломовали 32 студенти. Порядна настава на руским язику нєшка орґанизована у трох основних школох: у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. Дружтво за руски язик, литературу и културу (основане 1970. року) у сотруднїцтве зоз Министерством просвити Републики Сербиї и Националним совитом рускей националней меншини, орґанизує факултативне виучованє руского язика зоз елементами националней култури у школох дзе нєт порядней настави по руски.

Пестованє националней култури и уметносци при Руснацох ма длугу традицию. У местох дзе жию Руснаци постоя културно уметнїцки дружтва. У Руским Керестуре ше отримує, и звонка гранїцох нашей жеми, познати медзинародни Фестивал рускей култури Червена ружа, потим Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї и Културна манифестация Костельникова ешень чийо ше програми одвиваю у местох дзе жию Руснаци. Нашо дружтва орґанизую традицийни културни манифестациї ширшого значеня. Шицки програми Руснацох у Сербиї обєдинює и координує Национални совит рускей националней меншини.

Руснаци ше можу похвалїц и зоз нє малим числом припаднїкох интелиґенциї и уметнїкох хтори нєшка робя и творя у Беоґрадзе, Новим Садзе, Суботици и у других городох Сербиї. Найвизначнєйши медзи нїма члени Сербскей академиї наукох и уметносцох, Войводянскей академиї наукох и уметносцох, Националней академиї наукох України и Шветовей академиї русинскей култури. О вредносци руских творительох прешвечую и числени припознаня и награди хтори Република Сербия додзелює за високи науково и уметнїцки досяги. Медзи Руснацами нєшка єст респектабилне число докторох и маґистрох наукох на универзитету у Новим Садзе и Беоґрадзе, визначне число дохторох, инженєрох, професорох, писательох, новинарох, музичарох, ґлумцох и спортистох хтори почитовани у ширшим окруженю.

Нєшка у Републики Сербиї и у єй сиверней покраїни Войводини Руснаци представяю малочислену, алє по традициї и по своїх културних характеристикох, препознатлїву националну заєднїцу. Дзекуюци двоиполвиковному иснованю на просторе южного краю Панонскей ровнїни, войводянски Руснаци Сербию тримаю за свойо отечество. Источасно Руснаци и поштреднїк у вязох Сербиї зоз реґиями и державами штреднєй и восточней Европи дзе ше находза и їх историйни коренї.

Leave a Reply

Your email address will not be published.

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>