20
Jan

„Карпатски мит” Владу Нярадия

„Карпатски мит” Владу НярадияУ Ґалериї Културного центру у Вербаше, всоботу, 17. януара, у рамикох Централней преслави Националного швета Руснацох, отворена интересантна вистава нашого познатого подобового уметнїка Владу Нярадия, з назву „Карпатски мит”.

Инспировани з нашим горским, карпатским походзеньом и медведзом як националним символом, Няради през рижни подобово ситуациї витворел символични абстрактни колористични прикази у колажу, обробеним диґитализованим малюнку, на ютовим платну и паперу, у своїх креацийох похасновал аж и вишивки, як и древо и метал, а на каждим малюнку, лєбо предмету и символ медведза, хтори прераста до „руского бренду”.

Шицких присутних на отвераню вистави привитала вербаска подобова уметнїца Ґорана Бильня, а о Нярадийовей творчосци бешедовал подобови критичар мр Данило Вуксанович, котри, источашнє и отвераюци виставу, медзи иншим, гварел:

„Карпатски мит” Владу Нярадия1– Няради творитель и креатор нємирного духу, прихильни виглєдованю, при котрому малюнок, фотоґрафия, редимейд, диґитална слика, обєкт и вельо того ище, подєднак важни кед будує свойо визуални цалосци. У найновшим циклусу роботох Владо Няради ошлєбодзує порушуюцу енерґию през национални символ Руснацох, а то цмочервени медведз, хтори ше находзи на правим боку гербу и хтори символ шицким Руснацом. Таки мотив отворел авторови ланєц варияцийох, хтори зоз собу ноши специфични характеристики и трансформує препознатлїви символ.

Сам автор Владо Няради визначел же у родним Вербаше виклада после 20 рокох своєй роботи, а з тей нагоди предсидательови Националного совиту Славкови Рацови подаровал Мапу своїх ґрафикох „Карпатски мит”, зоз жаданьом же би у каждим нашим културно-уметнїцким дружтве була виложена даєдна з тих ґрафикох.

Вистава була барз нащивена, а на отвераню присуствовал и апостолски еґзарх, кир Георгий Джуджар. Виставу потримали Завод за културу войводянских Руснацох, Орґанизацийни одбор Централней преслави Националного швета Руснацох, Здруженє подобових уметнїкох Вербасу и Културни центер Вербас.

20
Jan

Треба нам Божи благослов

Треба нам Божи благословНационалне швето Руснацох всоботу означене и з Архиєрейску благодарну Службу Божу у церкви Покрова Пресвятей Богородици у Старим Вербаше, хтору предводзел апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгий Джуджар.

Сослужели о. Владислав Варґа, о. Михайло Режак, о. Владислав Рац, о. Михайло Малацко, о. Юлиян Рац, о. Дарко Рац, домашнї о. Алексий Гудак, о. Платон Салак, о. Владимир Еделински Миколка, котри читал Євангелию, о. Игор Вовк и о. Михайло Шанта. Апостол читал школяр з Вербасу Павле Медєши.

Владика кир Георгий привитал присутних у полней церкви, медзи хторима були и монахинї и представнїки дружтвено-политичного живота – народна посланїца Олена Папуґа, помоцнїк предсидателя Општини Вербас Ксиния Бенце и заменїк предсидателя Скупштини општини Вербас Виктор Бесерминї.

– На тих просторох зме од 1751. року глїбоко пущели свойо коренї и дзекуєме Господу Богу, хтори пан историї, за його благослов хтори нас очувал и у радосних и у смутних часох. Церква свидома своєй мисиї и улоги. У Вербаше вона вше була зоз своїм народом, алє и з другима народами, а резултат то добри одношеня. Модлїме благослов Божи и хаснуйме його дари и ласки – поручел владика Джуджар.

На концу одшпиванe многолїтствиє, а на приходу на Службу шицким подзековал парох старовербаски о. Алексий Гудак.

 

Националне швето Руснацох всоботу означене и з Архиєрейску благодарну Службу Божу у церкви Покрова Пресвятей Богородици у Старим Вербаше, хтору предводзел апостолски еґзарх за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгий Джуджар.

Сослужели о. Владислав Варґа, о. Михайло Режак, о. Владислав Рац, о. Михайло Малацко, о. Юлиян Рац, о. Дарко Рац, домашнї о. Алексий Гудак, о. Платон Салак, о. Владимир Еделински Миколка, котри читал Євангелию, о. Игор Вовк и о. Михайло Шанта. Апостол читал школяр з Вербасу Павле Медєши.

Владика кир Георгий привитал присутних у полней церкви, медзи хторима були и монахинї и представнїки дружтвено-политичного живота – народна посланїца Олена Папуґа, помоцнїк предсидателя Општини Вербас Ксиния Бенце и заменїк предсидателя Скупштини општини Вербас Виктор Бесерминї.

– На тих просторох зме од 1751. року глїбоко пущели свойо коренї и дзекуєме Господу Богу, хтори пан историї, за його благослов хтори нас очувал и у радосних и у смутних часох. Церква свидома своєй мисиї и улоги. У Вербаше вона вше була зоз своїм народом, алє и з другима народами, а резултат то добри одношеня. Модлїме благослов Божи и хаснуйме його дари и ласки – поручел владика Джуджар.

На концу одшпиванe многолїтствиє, а на приходу на Службу шицким подзековал парох старовербаски о. Алексий Гудак.

 

20
Jan

Промоция кнїжки „Руснаци у Вербаше”

Промоция кнїжки „Руснаци у Вербаше” Як єдна з тирвацих вредносцох соботовей Централней преслави Националного швета Руснацох у Вербаше останє и моноґрафиї „Руснаци у Вербаше”, на хторей студиозно, коло пол рока робел тим вецей особох. Промоция отримана у Шветочней сали Ґимназиї „Жарко Зренянин” на 15,30 г., а госцох привитали Ксения Макаї Орос и Звонко Сабо, котри водзели програму и нащивительох преведли през змист кнїжки, док виривки з моноґрафиї читали Даря Медєши и Мирослава Даждиу.

Пречитани виривки з уводного слова академика Юлияна Тамаша, з уводного слова преосвященого владики кир Георгия Джуджара, з прилогу у кнїжки др Янка Рамача, тексту Мирона Жироша, часци о вирским живоце, хтори писали о. Роман Миз и Славко Сабо и други.

Промоцию збогацел и скеч хтори виведол Яким Папуґа як Дїдо Ферко, а його наступ обдумали Звонко Сабо и Славко Орос.

Промоция кнїжки „Руснаци у Вербаше”2На програми з вецей шпиванками участвовали и музичаре и шпиваче Микола Чижмар Коле, Данил Чижмар и Михал Тамаш, а  директорка НВУ „Руске слово” Мартица Тамаш представела найновше, специялне число новинох „Руске слово”,  друковане з нагоди Националного швета Руснацох.

Промоция кнїжки „Руснаци у Вербаше”4Як визначене на промоциї, тей кнїжки би нє було без Заводу за културу войводянских Руснацох, хтори препознал значносц такого подняца.

На концу програми госци з України и Словацкей и предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац и предсидатель КПД „Карпати” Деян Загорянски вичерали пригодни дарунки.

 

20
Jan

Вистава Кристини Ґшвенґ

Вистава Кристини ҐшвенґЧасц културних змистох на соботовей Централней преслави Националного швета у Вербаше була и вистава диґиталних принтох младей вербаскей уметнїци Кристини Ґшвенґ, хтора отримана у просторийох КПД „Карпати” з назву „Красота задуманей жени”.

На своїх роботох, хтри настали 2013. и 2014. року, Кристина виберала жени, бо, як гварела, женска красота вична инспирация. Як визначела, инпсирацию достала зоз стрипу и филмох, а у своєй дотерашнєй уметнїцкей роботи ше спатрала на уметнїкох Роя Лихтенстайна и Ендия Ворголу.

Першу самостойну виставу младей уметнїци отворел Владо Няради, котри з тей нагоди визначел же таки роботи нєкаждодньово, а конкретни рукопис и рижнородносц мотивох даваю окремни уметнїцки печац Ґшвенґовей. Додал и же виложени роботи представяю критику доминациї кича и трошительней горучки.

Вистава Кристини Ґшвенґ прицагла и младшу публику, а у просторийох Дружтва „Карпати” мож ю опатриц и того тижня.

Кристина Ґшвенґ инженєр веб-дизайну, дипломовала на Ґрафичним одсеку Високей технїчней школи – фаховних студийох у Новим Садзе. Дипломовала з дзешатку, з тему „Поп-арт у сучасней визуалней уметносци”, а дотераз викладала на двох колективних виставох –  у Студию М у Новим Садзе и на Ноци музейох у Вербаше.

 

19
Jan

Єдла як здогаднїк на наших предкох

Єдла як здогаднїк на наших предкох После спортскей часци на Централней преслави Националного швета Руснацох, у просторийох КПД „Карпати” у Вербаше вредни ґаздинї пририхтали етно-стол.

Стол задумани же би нас шицких здогаднул на єдла хтори дакеди нашо предки прихтовали каждодньово и за вельки швета, та на столє виложени традицийни єдла хтори ше рихта за Крачун –  риба на тепши, капущанїки, бобальки, орехи и мед; за Вельку ноц –  барена шунка, колбаса, сирец, вайца, хрин, як и каждодньово єдла у тей часци рока –  студзенїна, сланїна, курени колбаси.

Єдла як здогаднїк на наших предкох1На столє були и єдла хтори ше ношело на польо –  сланїна, цибуля, барени кромплї, алє и лакотки, як цо то ґоргелї, белюши, геровци, лабии, рейтеши. Велї нащивителє таки єдла з тей нагоди у Вербаше пробовали першираз.

Координатор тей чсци преслави була Нада Лендєр, котра надпомла же прирхтованє єдлох нє чежке, алє вимага часу и сцерпеня. На тот завод стол пририхтали дванац жени, а нарихтане тельо же остало и за „бичак”